Знаменитий вислів німецького письменника Ліона Фейхтвангера «Талановита людина – талановита в усьому!» дуже яскраво пасує третьокурсниці Шосткинського ВПУ, учениці групи 04-18 Насті Кужельній, про яку сьогодні і піде мова.

Лише гарні слова можна сказати на адресу цієї чудової дівчини: вона добре вчиться, бере активну участь в предметних олімпіадах, різних інтелектуальних конкурсах і змаганнях, завжди привітна, усміхнена і надзвичайно відповідальна. Але до всього вище згаданого Настя ще й неймовірно талановита: вона пише чудові вірші і створює гарні картини.

Поезія й живопис захоплюють Настю з дитячих років і  на сьогодні у своєму доробку вона має вже чимало художніх робіт і поетичних рядків.  Ось як про свої захоплення говорить сама дівчина:

«Свій перший вірш я написала в 11 років та перед цим задумалась, чи зможу я свої дитячі думки висловити у вірші? Тема поезії була банальною, не про  якісь життєві труднощі чи радощі, а про дитячий малюнок. Я спробувала і у мене вийшло. Відтоді я почала писати про те, що думаю і відчуваю. У своїх віршах я граюся з минулим і теперішнім, черпаю натхнення із трагічних ситуацій і проблем, з тих життєвих моментів, які вже не можна змінити, а можна тільки згадувати.

Напевно, однією з причин, чому пишу, є душевна самотність. Можливо, мені б хотілося, щоб хтось прочитав мої вірші і зрозумів, що я відчуваю. Думки і почуття колись зникнуть назавжди, а ось вірші будуть жити.  Для цього, напевно,  і існує поезія.

Вірші – це моє минуле, це те, що я відчуваю зараз і про що мрію. Поезія для мене – це спосіб висловитися, вилити свою душу на папері, адже не завжди поряд є той, кому можна довіритись, розповісти про усі свої проблеми. А коли напишу вірш, одразу відчуваю полегшення. 

Малювати я  теж почала  досить рано. Мені це завжди легко давалося. Я навіть мріяла навчатися у художній школі, але, на жаль, у мене тоді не було такої можливості. І от одного разу в Інтернеті я  побачила чудову картину, на якій молоді закохані йдуть парком під дощем. Я спробувала її намалювати і так розпочалася моя маленька «кар’єра» художника. З кожним роком у мене з’являлися все складніші і складніші роботи. Можна сказати, що все вдавалося дуже легко. Особливо часто я малювала картини, коли гостювала влітку у бабусі в селі. Ці роботи особливі для мене, вони наповнені дивовижним настроєм і своєрідною атмосферою, якимось спокоєм та гармонією».

Приємно усвідомлювати, що така талановита дівчина є ученицею саме нашого училища і сьогодні ми усі змогли  побувати на першій персональній виставці Насті Кужельної.

Дякуємо тобі, Настя, за те, що дозволила і нам доторкнутися до світу прекрасного. Ми впевнені, що сьогоднішня виставка – це лише перша сходинка до майбутніх звершень! Бажаємо тобі безліч творчих ідей, натхнення, невичерпного оптимізму та щасливого блиску в очах! 

Ну і головне – успіхів у твоєму творчому житті!

ВІРШІ АНАСТАСІЇ КУЖЕЛЬНОЇ