Як удосконалити взаємини з підлітками

«Велика радість є в тому,
коли людина щаслива у себе вдома»

Гармонізація відносин підлітка з батьками більшою мірою залежить від атмосфери, яка панує в сім’ї.

Для того, щоб вона була сприятливою, необхідно вміти досягати взаєморозуміння, зменшити до мінімуму поширення проблеми у взаємовідносинах. Тому ознайомтесь, будь ласка, з такими рекомендаціями:

Вимогливість дорослого до себе повинна завжди бути вищою за рівень вимог до підлітка – підліток все «бачить і оцінює»! Це шлях до батьківського авторитету (або..).

• Є дуже важливим – знати свою дитину. Знати її життя, інтереси, друзів, характер їхніх взаємовідносин, її радості й образи, тривоги і турботи. Тільки знаючи все це, можна своєчасно прийти їй на допомогу, коли вона знадобиться. Знання своєї дитини допоможе вам зайняти правильну позицію у взаєминах з нею.
• Дорослий повинен розуміти складність і суперечливість внутрішнього світу підлітка і саме на основі цього розуміння будувати свої взаємовідносини з ним.
• Дорослий повинен бути другом підлітка, але особливим, відмінним від друга-однолітка.  Пам’ятаймо про важливість батьківського авторитету і вимог до себе.
• Дорослий має допомогти підліткові «розібратися в собі», оцінити свої здібності та можливості, знайти своє місце в складному світі дорослих.
• Підлітку необхідна спільна діяльність із дорослими. При цьому у них мають бути спільні інтереси, захоплення. Дорослий може долучити підлітка до своїх занять та інтересів або розділити інтереси і захоплення самого підлітка: захоплення будь-якою справою, спортом, мистецтвом, обговорення важливих новин, спілкування з природою, піклування про тварин, які потребують допомоги – коло діяльності широке. Важливо, щоб воно було! Спільна діяльність підлітка і дорослого народжує спільність переживань, почуттів, настроїв, полегшує контакти з підлітком, народжує емоційну та духовну єдність.
• Атмосфера в родині має бути такою, щоб чуйність стала звичкою, свого роду потребою. Тільки у взаємній повазі, взаємній турботі й допомозі, довірі і щирості, шанобливому ставленні до оточуючого світу поведінка підлітка перебуватиме в бажаній формі.
• Розширюючи обов’язки підлітка, не можна забувати про те, що він повинен мати в сім ї певне коло прав.
• Давати поради, як краще вчиняти в певній складній ситуації. Тоді ви не лише допоможете дитині, але й отримаєте її довіру. Вчити підлітка аналізувати свої дії//емоційні стани, встановлювати зв’язки між вчинком і наслідком.
• Коли підліток йде до вас із питаннями або сумнівами, не кажіть йому «ні», не посилайтеся на зайнятість і відсутність часу! Прагнення дитини поговорити щиро з батьками треба всіляко підтримувати та зміцнювати.
• Слід дбайливо, із розумінням ставитися до внутрішнього світу підлітка, його переживань, захоплень. Вмійте вислухати його, погодитися з ним, якщо він має рацію, переконати, якщо він помиляється.
• Вимоги, які висуваєте підлітку, мають бути розумно аргументовані.
• Вибір виховних впливів, засобів заохочення та покарання повинен визначатися чудовою формулою: «Якомога більше вимог до людини, але якомога більше поваги до неї».
• Завдання дорослого – бути поряд з підлітком. А це означає вчасно прийти йому на допомогу, підказати, порадити, а якщо виникне необхідність – більш активно втрутитися в життя підлітка.
• Знання основних тенденцій розвитку підлітка, вікових та індивідуальних особливостей своєї дитини допоможе люблячим батькам знайти засоби і методи конкретного впливу, обрати правильні форми взаємодії з дитиною, яка дорослішає.
• Потрібно допомогти підлітку подорослішати – це означає навчити його аналізувати вчинки й відносини людей, розбиратися в мотивах поведінки, в причинах і наслідках вчинків не лише його оточення, а й у власних.
• Треба навчити його трудитися, залучати до праці разом із дорослими. Воля, характер, ціннісні орієнтири формуються саме на «трудовому фоні».
• Дорослий повинен знати коло спілкування підлітка, розуміти його специфіку, тільки за цієї умови й можна зайняти позицію провідного, далекоглядного  дорослого друга.

Від сприятливого формування взаємин із дорослими в своїй сім’ї, від того, наскільки гармонійними вони будуть, залежить, наскільки добре молода людина зможе вписатися в довколишнє суспільство, знайти своє місце в житті, самореалізуватися.  Бажаємо Вам бути щасливими батьками, а Вашим дітям – бути щасливими з Вами!!

Практичний психолог  А.Б. Приходько