Фанати вареничного фестивалю чітко пам’ятають, що на 26 листопада було призначено перегляд другої «серії» практичного туру категорії команд «Юні аматори». Конкурсні робочі місця зайняли шість команд:

• «Infinity» (Шосткинська ДЮСШ);
• «Дівчата ТоШоНаДо» (Ображіївський НВК);
• «Фелічіто-Кухаріто» (Богданівський НВК);
• «Original» (Ковтунівсьий НВК);
• «Чарівні полісяночки» (Собицький НВК);
• «Куховарочки» (Воронізька ЗОШ ім. Куліша).

Отже, по порядку. Відразу впала в око відсутність сала і шкварок. До пательні протягом усе-таки аж ДВОХ ГОДИН жодна команда навіть не підійшла. Бідна сковорідка такою собі сиротою скромно простояла (чи – пролежала?) край електричної плити і навіть на підлогу не впала (падало там і громихало на всю майстерню дещо інше з металевого приладдя, ну, то нічого – робочі моменти, та й на щастя). Так і понеслась та нещасна пательня, чавунна і статусна,  назад до препараторської на відповідну полицю до наступного вівторка… Ну, то таке… Чистішою буде!

Приємним сюрпризом стала участь команди «Infinity» від дитячо-юнацької спортивної школи: її вихованці, учні з різних шкіл, як правило, присвячують себе суто тренуванням і на сторонні речі не відволікаються. Не відволікались вони й тут: Даниїл Бистрицький (займається лижними гонками) та Євгенія Клименко (волейболістка) ліпили вареники з м’ясом такими вправними рухами, наче на тренуваннях тільки цим і займались. На питання відповідали по-спортивному коротко й чітко:

- Довго вчилися ліпити вареники?

- Та ні.

- А де знайшли таку незвичну форму?

- Де знайшли – там уже нема! – і ні слова більше!

Їхні вареники привертали увагу всім: лаконічна і незвична конфігурація, проста, але креативна подача – на дерев’яній дошці. Ну, й начинка – відповідно до спортивних правил: спорт – це енергія, це сила, а сила – це м’ясо! Подача – як у рекламному ролику, аж замилувалося журі! Вивірені рухи, вареники на дощечці, як солдатики: рівно-рівнесенько розкладені у бездоганні ряди і самі вареники один в один, немов лінійкою виміряні й на електронних вагах зважені.

Владислава Залозна й Софія Садова (команда «Дівчата ТоШоНаДо») приготували вареники з бінарною начинкою. Уявіть собі, ті, що читаєте ці слова, вареник, у якому одночасно і смачнючий мак, і не менш смачнющі вишні. Формально – чистісінька тобі традиція! Навіть за формою й розміром вареники «Дівчат» були настільки традиційні, що авторка цих рядків протягом усього часу, проведеного в майстерні виробничого навчання кухарів, дивилася на ці вареники і згадувала свої шкільні літні канікули, коли разом з бабусею ліпила вареники з різними ягодами, та з кулак завбільшки! А бабуся критично оцінювала нашу спільну роботу та проказувала: «То нічого, що великі! Очам соромно, зате душі приємно!» У дівчат, звичайно, вареники були не з кулак, але й явно не з розряду «ваше благородіє». І це було саме «ТоШоНаДо», так що приводу соромитись у дівчат  абсолютно не було. Мабуть, за всю історію фестивалю це були найбільші вареники (А чого «мелочиться»? Майже наїстися одним вареником – то круто, скажу я вам). Владислава й Софія захистили свої витвори «традиційним» репом, а вареників дівчата наліпили стільки, що вистачило б і на три народні голосування!

Самір Казіміренко та Ярослав Дюндик («Фелічіто-Кухаріто») потрапили на практичний тур, як з’ясувалося в ході роботи, за результатами…жеребкування! Богданівські учні проводять свій вареничний фестиваль, а переможці вже їдуть до Шосткинського ВПУ. Але в цьому році богданівський фестиваль видав декілька переможців і жеребкування виграла хлопчача команда! Такі собі традиційненькі чорняво-кароокі козаченята, які, однак, підійшли до справи по-чоловічому логічно й організовано. Увагу авторки цих рядків перш за все привернула дуже серйозна інженерно-математична гнучка розробна дошка (з пластмаси, правда, хоча це – просто данина ХХІ століттю): на ній було викреслено кола, по периметру – сантиметрова розмітка… Йолки-палки, це ж треба - який науковий підхід до народної справи! І – два види вареників: з м’ясом та з грибами-сиром.

Ірина Загуменна з Ангеліною Клімовою («Original») дуже точно обрали не лише рецепт вареників, а й назву для свого тандему. Вареники з сиром та кокосовою стружкою були виліплені у формі серця, та ще й рожевого кольору, та ще і з шоколадним мереживом! Дійсно, оригінально! І на дегустацію журі подали їх першими з усіх команд. А у процесі творчого ліплення дівчатка встигали і посміятися, і пожартувати, і з друзями-несуперниками по вареничному процесу познайомитись. Справжні моторні україночки!

Дві Вікторії з «Чарівних полісяночок» (Вікторія Кривуляко та Вікторія Скомороха) привернули увагу до своїх вареників двома моментами: незвичною формою (квадратні вареники, зеленого кольору та ще і з бахромою!) і непереборно привабливим запахом часникового соусу, аромат якого розлітався на пів майстерні. А вареники хоч і були з традиційної картоплі, зате зліпилися найзеленішими за всю чотирирічну історію фестивалю!

Єлізавета Халупенко й Лілія Іванова привернули увагу журі надзвичайним рівнем організації робочого місця. Вправні «Куховарочки» встигли за півтори години приготувати два види вареників: із зеленню та часником у помаранчевому тісті та з грибами - в рожевому. Для зручності журі дівчата виставили перед собою таблички з рецептами, що допомагало краще визначитися з рецептурною класифікацією та оцінити власне вареники.

Уже десь на хвилині двадцять сьомій фестиваль вийшов на невимушено-НЕрозслаблену орбіту. Учасники одночасно ліпили вареники, одночасно – давали інтерв’ю на камеру, ніскільки її не боячись, одночасно – жартували чи повторювали слова презентації.

Презентації готових вареників уболівальники смиренно чекали в їдальні. Сиділи тихо. А перед тим, майже усі дві години поспіль, смиренно по черзі  стояли у майстерні кухарів біля дверей, смиренно внюхуалися в кулінарну атмосферу, а найсміливіші – смиренно шастали поміж конкурсантів та членів журі й оргкомітету (які, між іншим, виконували тут свої посадові обов’язки: ліпили, оцінювали, описували, опитували, фіксували на камери!). під час презентації не галасували, слухали уважно, смиренно… А потім настав час для народного голосування…

Про народне голосування – то окремо. Вболівальники цього разу явно «воспрянули духом» і вареникувати після презентацій кинулися досить завзято. Скоріш за все, наступного разу потрібно буде або столи для голосування ставити більші, або видавати талончики на чергу до цих столів, бо столів на всіх бажаючих (за страх-якими-науковими бліц-майже-прогнозами) – не вистачить. І то дуже гарні прогнози! Так що, дорогі друзі вареників, готуйте зубочистки чи як мінімум виделочки для майбутніх дегустацій і голосувань, а ще краще – вивчайте завчасно умови інтернет-голосування, адже попереду на нас чекають не менш цікаві фестивальні моменти.

До наступної зустрічі, дорогі друзі!

Т. Ануфрієва, прес-центр