Понеділок, 26.07.2021, 18:56
ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ               ЦЕНТР КАР'ЄРИ               АБІТУРІЄНТАМ               УЧНЯМ І БАТЬКАМ               ВИПУСКНИКАМ               НОВИНИ САЙТУ
Меню сайту
Статистика
Пошук
Календар
«  Травень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Головна » 2021 » Травень » 7 » МИ – ДІТИ ВІЙНИ! ПЕРЕМОГИ ВЕЛИКОЇ ДІТИ!
15:52
МИ – ДІТИ ВІЙНИ! ПЕРЕМОГИ ВЕЛИКОЇ ДІТИ!

Ми — діти війни!
Це гатили по нас розривними!
І месери в полі ганялись
За нами, малими.

Це ми вибирали підмерзлу
картоплю на мінах.
Ми — діти війни,
І оцим уже в світі єдині.

Ю. Сердюк


ДІТИ ВІЙНИ: ІСТОРІЯ 2

Осадченко Тамара Никифорівна народилася 22 березня 1938 року в селі Яцковичі, що на Брянщині, в сім’ї ремісника.

Для маленької дівчинки війна почалася з бомбування ворогами села, слізьми, масовими пожежами хатин. Тамара Никифорівна важко згадує ті часи.

Будучи малими дітьми, вони всі працювали на полі, доглядали за господарством, важко та багато працюючи. Засинали знеможені роботою та голодом на молотарках. В ті воєнні часи їли кожен листочок і травинку. Мати, щоб зберегти своїх дітей, якось намагалася утримувати корівку. Так вони і вижили.

Після війни дівчина пішла до школи, закінчила її в 18 років. Тамара Никифорівна дуже хотіла отримати освіту і по запрошенню тітки їде в м. Усурійськ вступати до сільськогосподарського інституту. Але важкі дитячі роки праці в селі наклали темний відбиток на мрії дівчини, вона кидає навчання і йде працювати на цукровий завод. І одного разу приїхала агітбригада з училища культури та мистецтва, яка шукала талановиту молодь. Дівчину це зацікавило і вона вступає до училища на хореографічний відділ. Батьки дуже сумували за Тамарою, і за сімейними обставинами їй довелося переводом піти на навчання в м. Ростов-на-Дону, поближче до сім’ї.

Після закінчення училища за направленням вона їде працювати в м. Мамаєв Курган. Влаштувалася працювати хореографом в Будинку культури, де вела дорослу танцювальну групу, в Будинку піонерів - вела підготовку дітей.

 

Працювала завідувачем культури району.

Тут Тамара Никифорівна  зустріла і свою долю, музиканта духового оркестру Віктора. Вони покохали один одного, склалася творча, талановита сім’я. Згодом вона поповнилася двома синами. 

Життєві обставини склалися так, що молодій родині необхідно було змінити своє місце проживання і переїхати до родичів у м. Шостка. Тамара Никифорівна влаштувалася працювати на завод «Імпульс». Згодом побудували  своє житло.

На заводі жінка пропрацювала до пенсійного віку. В даний час Тамара Никифорівна займається домашнім господарством. Вона щаслива бабуся, має 3 онуків і 1 правнука.

Бажаємо Тамарі Никифорівні довгих та щасливих років життя.

Світла пам’ять про всіх полеглих у кровопролитних битвах, загиблих у підпіллі, на окупованій території та на чужині, у концтаборах і на каторжних роботах — завжди житиме в наших серцях.

Учні групи 04-19,
класний керівник: Валентина БИСТРИЦЬКА

Переглядів: 142 | Додав: ShchNV