ХРОНІЧНА ВТОМА – ЩЕ НЕ ХВОРОБА,
АЛЕ ВЖЕ Й НЕ ЗДОРОВ’Я

12 травня Міжнародний день запобігання синдрому хронічної втоми.

…Звичайний ранок, час прокидатися на роботу, але ви не можете піднятися з ліжка. Переводите будильник на 5 хвилин, потім ― ще раз і ще раз. У голові – єдина думка: «Немає сил прокинутись». Незрозуміло, чому так трапилось, адже учора ви лягли спати не пізно. Ледве збираєте себе докупи, випиваєте чергову чашку кави, проте нічого не допомагає. На роботі складно думати, не можете нічого робити вдома. Ви почуваєтеся спустошеними та розбитими, і так щодня: хандра, апатія, втома…

Дехто вважає, що це все через нестачу вітамінів, і біжить в аптеку. Але навіть найдорожчі препарати не рятують. Колеги кажуть: «Чому ти такий ледачий, почни спортом займатися, або знайти якесь заняття!», однак більшість навіть не замислюються над тим, що причина може виявитись набагато серйознішою.

Хронічна втома ― це діагноз, із яким ми зустрічаємося все частіше й частіше. Він давно знайомий медикам і жителям великих міст. Це захворювання, що не має точно встановленої причини. Уперше синдром хронічної втоми (СХВ) (англ. chronic fatigue syndrome ― CFS) був описаний у 1984 році. Тоді уявлення про нього зводилися до так званої диванної хвороби, яка найчастіше спостерігалася у жінок середнього класу. Нерідко синдром хронічної втоми плутали з неврастенією та іншими захворюваннями зі схожою симптоматикою.

Синдром хронічної втоми ― це реальна хвороба, а не вигадана кимось дуже втомленим, як може здатися спочатку. Відомо, що вона є аутоімунним захворюванням і навіть може передаватися повітряно-крапельним шляхом, як вірус.

Симптоми синдрому хронічної втоми

Вони можуть бути досить різними і не завжди чітко простежуватись, але фахівці виділяють кілька основних:
— постійне відчуття втоми, яке не зникає упродовж тижнів і місяців;
— розбитість, слабкість, біль у м’язах;
— зниження пам’яті, неуважність, поганий настрій;
— безсоння, але водночас і сонливість;
— головні болі без очевидних причин;
— біль у суглобах;
— у важких випадках — лихоманка та збільшення лімфовузлів.

Синдром хронічної втоми ― не смертельний, але він істотно знижує якість життя і може призвести до серйозних порушень імунної системи. Він уражає переважно людей працездатного віку, старших 30 років, але діти та люди літнього віку ― не виняток. Жінки страждають від неї у 2-3 рази частіше за чоловіків. Майже 2/3 з них ― з гарною освітою та з родин високого достатку, причому в групі ризику ті, хто частіше піддається впливу стресу, пов’язаному із професійною діяльністю. Багато серед тих, хто захворів, ставляться до себе занадто вимогливо.

Як і багато «невидимих хвороб», синдром хронічної втоми часто супроводжується соціальною дисгармонією. Багато людей, які живуть з ним, страждають від соціальної ізоляції і навіть депресії. Нерідко люди з цим синдромом прагнуть обмежувати звичайний для здорової людини об’єм роботи. Дехто навіть тимчасово опиняється прикутим до ліжка. Не дивно, що люди із СХВ часто почуваються ізольованими та пригніченими.

І людям, які вже страждають від синдрому хронічної втоми, і тим, хто хоче вберегтися від недуги, треба дотримуватися кількох дієвих правил.

Перше правило – повноцінний сон. Людському організму необхідний відпочинок. Дорослій людині треба спати близько 8 годин. Якщо маєте можливість поспати вдень, не відмовляйте собі у задоволенні!

Друге правило – фізична активність. Сидячий спосіб життя є причиною безлічі хвороб. Прості тренування, піші прогулянки, танці, плавання ― будь-яка фізична активність, що приносить вам задоволення, мусить бути у Вашому житті.

Третє правило – адекватне харчування. Заради здорового повноцінного життя наведіть лад у своїй тарілці. Збалансований раціон, невеликі порції, більше овочів, правильне поєднання продуктів допоможуть вберегти здоров’я.

Третє правило – контрастний душ. Ця неважка процедура здатна запобігти серйозній хворобі та підбадьорити зранку.

Четверте правило – займайтеся тим, що подобається. Знайдіть час для хобі, адже людині необхідно відпочивати і отримувати насолоду від життя.

Синдром хронічної втоми проявляється на фоні перевтоми, стресів, нездорового способу життя, проблем екології. Тож, аби залишатися здоровим, відпочивайте, харчуйтеся повноцінно і не забувайте більше рухатися.

Що таке професійне вигорання?

Професійне вигорання — це синдром, певною мірою пов’язаний з синдромом хронічної втоми. Він розвивається на фоні хронічного стресу й призводить до виснаження емоційно-енергетичних та особистісних ресурсів людини.
Психофізичними симптомами професійного вигорання є:
— відчуття постійної втоми увечері й вранці, відразу після сну (симптом хронічної втоми);
— відчуття емоційного та фізичного виснаження;
— зниження сприйнятливості та реакцій на зміни зовнішнього середовища (наприклад, відсутність зацікавленості на чинник новизни або реакції страху на небезпечну ситуацію);
— загальна слабкість, зниження активності, погіршення параметрів біохімії крові та гормональних показників;
— часті безпричинні головні болі;
— постійні розлади шлунково-кишкового тракту;
— різке зменшення або збільшення ваги;
— повне або часткове безсоння (швидке засинання і відсутність сну вранці, починаючи з четвертої години, або навпаки нездатність заснути ввечері до 2–3 години та важке пробудження вранці);
— постійна загальмованість і сонливість;
— погіршення зору, слуху, нюху й тактильних відчуттів, втрата внутрішніх, тілесних відчуттів;
— задишка або порушення дихання при фізичному або емоційному навантаженні;
— помітне зниження зовнішньої та внутрішньої сенсорної чутливості.

До соціально-психологічних симптомів професійного вигорання належать:
— байдужість, нудьга, пасивність і депресія (знижений емоційний тонус, відчуття пригніченості);
— підвищена дратівливість на незначні події;
— часті нервові зриви (спалахи немотивованого гніву, відмова від спілкування, замкнутість);
— постійне переживання негативних емоцій (почуття провини, образи, підозрілості, сорому, скутості);
— почуття неусвідомленого занепокоєння та підвищеної тривожності;
— почуття гіпервідповідальності та при цьому зневіра в своїх можливостях;
— загальна негативна установка на життєві та професійні перспективи.

Синдром професійного вигорання небезпечний для представників абсолютної більшості професій. Проте найбільша ймовірність його виникнення характерна для працівників, які виконують роботу підвищеної небезпеки та тих, хто працює з людьми.
Розвинутий синдром професійного вигорання здатний призвести до зниження в працівника продуктивності праці, швидкості реакції та погіршення уваги та координації рухів, що можуть стати умовами для виникнення випадків травматизму.

Як допомогти собі не «вигоріти»

1. Ставтеся до себе з любов’ю й намагайтеся викликати до себе симпатію.
2. Вибирайте справу до душі та уникайте занять, які вам категорично неприємні.
3. Не шукайте в роботі порятунку від проблем.
4. Перестаньте жити за інших людей і сконцентруйтеся на власному житті.
5. Приділяйте час не лише роботі, а й особистим інтересам і потребам.
6. Аналізуйте події минулого тижня, робіть висновки.
7. Відмовтесь від звички вдома ще раз переживати в думках негативні робочі моменти. Залиште всі виробничі клопоти на роботі. Присвячуйте вечори та вихідні родині, друзям, своєму хобі, прогулянкам на свіжому повітрі, читанню, улюбленій музиці чи приємному спілкуванню.

Для роботи є робочий час, а все решта — то ваше життя. Проживайте його яскраво й із задоволенням — воно того варте!

Любіть себе і ставте перед собою реальні цілі й завдання. Перевтома не призводить до успіху, а в погоні за успішністю сучасна людина часто забуває, навіщо їй це все.

Будьте здорові!