На жаль, насилля в різних його проявах на сьогодняшній день стало займати багато місця в соціальній площині, причиняти багато страждань тим, хто відчув насилля на собі. Не говорити про це в умовах сьогодення вже неможливо. Головне правило моральності «НЕ РОБИ ІНШОМУ ТОГО, ЧОГО НЕ ХОЧЕШ, ЩОБ РОБИЛИ ТОБІ» просте і зрозуміле, але воно виявилося неначе непосильним для великої кількості людей, які виявляють жорстокість.  …Заповідей Божих всього 10, вони прості і зрозумілі, але зовсім невелика кількість людей налаштована на них щодня. Тому в наше життя приходять інші «налаштування»…

Булінг – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини. Особливо небезпечними є обставини, коли булінг стосується дітей, тому що через брак життєвого досвіду вони часто безпорадні наодинці зі своїми стражданнями, не знають, як діяти.

Прикметною ознакою булінгу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням. Найчастіше булінг відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути територія біля навчального закладу, коридори, сходи, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики тощо. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією навчального закладу, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому, в іншому місці. Навіть удома жертву булінгу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі. 

Практично в кожному класі//групі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінгу.

Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників.  Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім'ях.

Зазвичай об'єктом знущань (жертвою) булінгу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність. Найчастіше жертвами булінгу стають діти, які мають особливості зовнішності, здоров я, поведінки, емоційних станів, проблеми з соціальними навичками, слабо розвинуті гігієнічні навички, особливості інтелекту (не тільки знижений рівень, але й високий, обдарованість, видатні досягнення), яким бракує досвіду життя в колективі тощо.

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінгу є:

• словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
• образливі жести або дії, наприклад, плювки;
• залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
• ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
• вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.
• фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
• приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

Види булінгу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

Більшість знущань відбуваються словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та інше. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, однак образи безслідно не зникають для «об’єкта» приниження.

Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінгу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та інше).

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання — систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення.

Нині набирає обертів кібербулінг. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях, вбиральнях, т.д. 

Жертви булінгу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінг вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

• неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
• негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули навчальних занять;
• девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності;
• неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози тощо. 

Обізнаність людини з даної теми вкрай важлива, важлива і для дорослого, і для підлітка. Така обізнаність озброює і захищає. То є необхідна частина життєвих компетенцій: знати сутність явища, щоб бути здатним протистояти.

Практичний психолог  А.Б. Приходько

Алгоритм дій у разі виявлення випадків булінгу
в навчальному закладі див. в розділі БУЛІНГ

Відповідно до методичних рекомендацій Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та листа ДОіН Сумської ОДА 11.02.2020 № 08-13/669 наказом «Про призначення уповноваженої особи за реалізацією норм законодавства у сфері запобігання та протидії булінгу та створення комісії з розгляду випадків булінгу» Скомороху Н.П., заст. директора НВихР призначено уповноваженою особою.