Нині, коли ми говоримо про вибір молодою людиною свого життєвого шляху, тієї чи іншої професії, то неодмінно додаємо – за покликанням.

У життя свої закони. Хтось правильно порівняв його з розбурханим океаном. Без компаса в ньому довго не протримаєшся. Треба уміло й правильно визначити свій курс, свій берег. Інакше, який зміст такого дрейфу? І визначити свій курс правильно можна лише тоді, коли враховуюються свої можливості і відповідно - стан речей. Кожен майбутній лоцман чи капітан починає свою дорогу юнгою. І зовсім не обов`язково шукати щастя за тридев`ять земель, як казкові герої. Іноді воно поряд, тільки зумійте впізнати, що воно – ваше.

Тисячі доріг відкрито перед нами, юні друзі. І всі вони ведуть у чарівний світ Праці і Творчості, без яких немислиме людське життя.

Нині все більше юнаків і дівчат обирають робітничі професії. У цьому особливість нашого часу. Зростання престижності цих професій серед молоді зумовлюється пошаною й увагою суспільства до робітника.

Марина Миколаївна Дубина (в дівоцтві - Лахоня) також пов`язала свою долю з робітничою професією, бо в майбутньому мріяла працювати у стінах рідного училища.

Марина прийшла на навчання у вересні 2000 року, коли Професійно-технічне училище № 19 набирало першу групу операторів комп’ютерного набору на базі 9-ти класів. Тоді це була надзвичайно перспективна професія, затребувана на виробництві та у сфері послуг. Група № 40 була дуже сильною як у плані навчання, так і в плані особистісних стосунків. Це був дружний, організований колектив, а Марина – його старостою та однією з найуспішніших учениць. Отримавши 2003 року диплом кваліфікованого робітника з відзнакою, Марина продовжила навчання у стінах уже Вищого професійного училища № 19, пов’язавши отриманий фах оператора комп’ютерного набору з професією секретаря керівника, де знання комп’ютерних технологій вимагалось щонайбільше. Паралельно з основним навчанням Лахоня Марина вступила до Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на факультет Менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. Марина згадує, що було важко, зате цікаво, адже подолання будь-яких позитивних вершин наповнює юні роки драйвом та радісними спогадами в подальшому. 2003 року, навчаючись в університеті, Марина Миколаївна стала працювати майстром виробничого навчання у стінах рідного училища, де працює до цього часу на групі секретарів керівника-обліковців з реєстрації бухгалтерських даних.

Педагогічний колектив Державного професійно-технічного навчального закладу «Шосткинське вище професійне училище» пишається професійними успіхами своїх випускників та намагається використовувати такі успішних приклади у виховній роботі з сучасними учнями.

Нехай учнівська шана та повага колег буде подякою нам за плідну працю, професіоналізм, чуйність, уміння творити!

Нашими випускниками
Пишаються люди.
Добру славу вони мають,
Авторитет усюди.

Тож сміливо, не вагайтесь
Здійснити бажання.
Ми запрошуєм ласкаво
До нас на навчання!

Наталія ГАПОНЕНКО,
майстер виробничого навчання
ДПТНЗ «Шосткинське ВПУ»