«Ми маємо бути сильними, вільними і багатими, щоб нас поважали; ми маємо бути миролюбними, щоб нас не боялися; ми маємо бути    розумними, підприємливими, щоб з нами шукали співробітництва;  ми маємо бути справді демократичними, щоб допомагати своїм прикладом здобувати свободу іншим.»

М. Грушевський

До Міжнародного дня толерантності, який щороку відзначається у світі на заклик ЮНЕСКО, у Шосткинському ВПУ створювали квітку толерантності, визначали необхідні людині якості, потрібні для налагодження миру й безпеки гуманним шляхом. Це акція для тих, хто небайдужий до пекучих проблем людського буття, ідеї демократії та культуротворення, а отже – вболіває за правову державу, повнокровність життя людини в громадянському суспільстві.

Термін «толерантність» походить від латинської та означає різновид взаємодії та взаємовідносин між окремими людьми на основі взаємоповаги. Толерантність – терпимість до чужих думок, поведінки; повага до національних і культурних відмінностей, прагнення до взаєморозуміння. Толерантність – це визнання і повага до інших людей, вміння жити разом з іншими людьми. Толерантність передбачає, що в мене є свої погляди, у когось іншого вони інші, і  хоч я ці погляди не поділяю, але терпимо до них ставлюся.

Цікаво знати, що в англійців толерантність розуміють як готовність і здатність без протесту сприймати особистість або подію. У французів – повага свободи іншого, його думки, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайців  бути толерантним означає уміння дозволяти, допускати, виявляти терпимість до інших. В арабському світі толерантність – прощення, поблажливість, схильність до інших. У перській мові – терпіння, витривалість, готовність до примирення.

Без цих здібностей взаємовідносини людей руйнує антипод толерантності-  інтолерантність, яка характеризується уявленням людини про власну винятковість, низьким рівнем вихованості, бажанням домінувати, егоїзмом, нетерпимістю, ігноруванням, цинізмом, неприйняттям протилежних поглядів, способу життя, традицій, звичаїв тощо.

І.Лафантер, швейцарський письменник, богослов і поет, говорив: «Хочеш бути розумним, навчися розумно ставити запитання, уважно слухати, спокійно відповідати і переставати говорити, коли нічого більше сказати.»

Януш Корчак, польський педагог і письменник, зазначав: «Я помітив, що тільки нерозумні люди хочуть, щоб усі були однакові. Розумні раді з того, що є день і ніч, літо і зима, люди молоді і старші, що є метелики і птахи, різнобарвні квіти і різного кольору очі…  А хто не любить думати, того різноманіття, яке змушує думку працювати, - дратує.»

Отже, толерантність – це мистецтво жити у світі несхожих людей та ідей. Відмінності, що існують між людьми, є предметом особистісного збагачення кожного з нас. Якість суспільства залежить від того, як уживаються одне з одним люди, які його становлять, від того, наскільки вони сприймають одне одного,  навчаються одне в одного і підтримують одне одного заради спільної мети – покращення матеріального та морального комфорту кожного. Для того, щоб досягти успіху у власному житті і підтримувати психологічно комфортні, продуктивні взаємовідносини, важливо не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», не травмувати ближнього, не руйнувати суспільні відносини - кожному  з нас доцільно сформувати в собі толерантність як рису характеру.

Пам’ятаймо про те, що у кризові періоди життя, коли загострюються найрізноманітніші конфлікти, – соціальні, національні, політичні – особливо актуалізуються проблеми моралі, а з ними, зрозуміло, значущість толерантності. Будуймо простір миролюбності!!

Практичний психолог  А.Б. Приходько