У Сумській області проходить заключний етап традиційного фестивалю художньої самодіяльності «Таланти профтехосвіти». Цього року концертні програми готуються під гаслом «З Україною в серці!» і 25 квітня в ЦЕВ «Юність» м. Шостка свій мистецький хист показували шість училищ північного регіону Сумщини:

• ДНЗ «Глухівське вище професійне училище»;
• ДПТНЗ «Свеський професійний аграрний ліцей»;
• ДПТНЗ «Зноб-Новгородський професійний аграрний ліцей»;
• ДПТНЗ «Путивльський професійний ліцей»;
• ДНЗ «Шосткинський центр професійно-технічної освіти»;
• ДПТНЗ «Шосткинське вище професійне училище».

Саме в такому порядку й виступали творчі колективи наших колег. Честь приймати журі, представляти виступаючих, презентувати програму в цілому випала на долю Шосткинського ВПУ, з чим наші ведучі справились просто блискуче!

Слід сказати, що саме в такому «міксі» наші профтехосвітянські сусіди зустрілися вперше. Природньо, що приїжджі училища не мали змоги привезти власні групи підтримки і виступали «на чужому полі», але сердечний прийом і щира реакція на чудові номери з боку глядачів від обох шосткинських училищ, думаю, розрядила обстановку схвильованості і надала наснаги артистам-аматорам.

А подивитися було на що! Якщо говорити мовою організаційних документів, то журі оцінювало виступи за трьома номінаціями: вокал, хореографія, декламаторське мистецтво. До складу журі ввійшли:

• Лісун Ольга Іванівна, методист НМЦ ПТО у Сумській області;
• Васильченко Лідія Іванівна, керівник літературно-мистецької студії «Криниця» Сумського вищого училища мистецтв і культури ім. Бортнянського;
• Коренєва Ірина Василівна, методист Комунального закладу Сумський ОІ ППО;
• Антоневич Ігор Іванович, начальник відділу культури Шосткинської райдержадміністрації.

Серед глядачів у якості почесних гостей знаходились учасники бойових дій на Сході України, волонтери, причетні до сумнозвісних подій, член громадської організації «Братерство» Ляшок Віталій Олегович, депутат міської ради Калиновський Віктор Григорович, Безкоровайна Тетяна Олександрівна, помічник депутата обласної ради Пилипейка В.Ю., а також Кондратенко Світлана Василівна, мама нашого випускника Василя Кондратенка, який віддав своє життя за незалежність України у кривавому 2014 році.

Вражень від концерту в цілому було отримано багато, враження – незабутні! Після концерту з’явився якийсь особливий драйв, внутрішня упевненість, що ми все подолаємо і все буде добре наперекір усім негараздам!

…Але повернемось до концертної програми. Найважче виступати найпершим виконавцям (бо вони – на «розігріві», так би мовити, першими у воду стрибають; і не відомо, що то за вода: крижана? кип’яток? чи так собі?). Так само непросто й останнім, адже потрібно привернути увагу, заново морально підняти глядачів уже потомлених, часто й густо таких, що починають мріяти про щось смачненьке, бо плескати в долоні, кричати «браво!» півтори години – то не так уже й легко.

Автор цих рядків не має змоги описати всі виступи, тому говоритиме про деякі, що запали в душу й утворили своєрідний список концертних відкриттів. Отже, поїхали!

Глухівчанину Олександру Заболоцькому відразу вдалося «завести» зал чудовим вокалом і талановито поставленим виконанням номеру в цілому.

Свеса показала українську народну пісню в її чистому, незаймано-первісному вигляді – a cappella. Неначе свіжий вітерець дмухнув у душу, тим більше, що пісня, здається, була не з офіційних пісенних збірок, а саме місцевою, з Ямпільщини.

Зноб-Новгородські учні вразили віршем про партизан Середино-Будського району часів Великої Вітчизняної війни.

А Іванцова Дар’я (Путивльський ПАЛ) прочитала власний вірш «Якою я бачу Україну», і це був один з найкращих УЧНІВСЬКИХ патріотичних віршів за весь мій 30-річний педагогічний час. А стримана Голубенко Інна вразила глядачів не лише чистим голосом, а й манерою виконання, коли на сцені нібито нічого такого й не відбувається, а номер – емоційний, яскравий, і зачаровує, і западає в душу…

Найближчі наші колеги і друзі – Шосткинський центр ПТО – буквально закарбувалися в серцях глядачів виступом Марченко Аліни з драматичним монологом «Присвячено загиблому солдату». Зал – завмер! Такої реакції у стінах ПТНЗ на виразне читання я ще не спостерігала! А через мить – вибух сміху від гуморесок П. Глазового у виконанні Р.М. Поворозки.

«А коли ж про нас, про Шосткинське ВПУ?» - спитаєте ви. А от саме зараз і про нас. Наостанок, щоб краще запам’яталось. Це були найпотужніші виступи! Це була найстрункіша за сценарієм та режисурою програма! Точно по Чехову усе було прекрасно: і номери, й артисти, і костюми, і поєднання основного виконання з антуражем. Найбільша кількість учасників. Практично однаково сильні номери за всіма номінаціями. В черговий раз, але по-новому просяяв жіночий вокальний ансамбль наших педагогів. Пройняла душу пісня Алексейцева О.П. (я нишком подивилась на Антоневича Ігоря Івановича: голову опустив… Відчувався у тому жесті спогад-зажура про недавню роботу в нашому училищі і виступ у дуеті з Олексієм Петровичем…) По-українськи прозвучав знаменитий дует з рок-опери «Юнона й Авось» у виконанні Дячок Н.І. та Алексейцева О.П. І справа навіть не в перекладі слів українською. Самі слова набули нового, абсолютно сучасного і саме українського змісту! Найнесподіванішим відкриттям для багатьох став хлопчачий гурт з восьми юнаків, який проспівав пісню так сердечно, що незначні недоліки, природні для будь-якої прем’єри, беззаперечно поступилися перед щирістю виконання.

…Коли концертні програми Шосткинського ВПУ тільки вийшли на солідний рівень, автор цієї статті хвилювалася з приводу того, що в училищах навчаються не так довго, як у школі, і талановиті учні після випуску втратяться нашим закладом назавжди. І проблематичним буде організація цікавих публічних заходів. Тепер же автор твердо упевнена, що високий рівень культурного життя Шосткинського вищого професійного училища не залежить від примх долі. Це – результат професійної діяльності педагогів і самовідданої роботи талановитих учнів, яких у нас було, є і буде в подальшому. Тепер можна говорити про ще одну традицію нашого училища, а саме – про цікаве, насичене подіями  культурно-масове дозвілля нашої молоді та педагогічного колективу. У результаті такої співпраці учні та дорослі стають ближчими, об’єднуються у творчу спільноту для взаєморозвитку творчих особистостей.

Під час виступів у багатьох глядачів і навіть у деяких учасників за сценою виступали сльози на очах. Високий рівень представлених програм відзначили почесні гості, які були присутні в залі. Захід, що відбувся 25 квітня в концертному залі ЦЕВ «Юність», видався по-особливому сердечним. І нехай мудрою настановою на все життя кожного з нас стануть промовисті слова, які прозвучали перед початком програми з уст члена журі Лідії Іванівни Васильченко: «Коли душа співає, то й будь-яка інша робота виконується якісно та приносить задоволення».

Т. Ануфрієва,
методист Шосткинського ВПУ

Перейти до перегляду фотоальбому

Перейти до перегляду фотоальбому