СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ У ШОСТКИНСЬКОМУ ВПУ

21 жовтня 2015 року в бібліотеці училища обговорювалася дуже важлива та актуальна тема - проблема лихослів’я у сучасному суспільстві.  Відомо, що у тих місцях, де процвітає лихослів’я, скоюється багато злочинів і правопорушень, бо велика кількість нецензурної лексики провокує агресію. До того ж, якщо людина лихословить, це призводить до її особистісної деградації та виродження роду. Проблема настільки серйозна, що якщо нею знехтувати, то майбутнє нашого народу опиниться під загрозою, а градус агресії в соціумі буде невпинно збільшуватися. Щоб запобігти фатальним наслідкам, потрібна невідкладна і достатня увага до цього питання.

Тому метою заходу було дізнатись, як лихослів’я впливає на здоров’я та життя людини, що кажуть вчені про реакцію ДНК людини на мову, звідки походить лихослів’я, як до нього ставиться релігія, церква, письменники, видатні люди світу, зробити необхідні висновки. Після вступного слова бібліотекаря Жадан Т.В. з доповідями виступили Коваленко Юлія (гр.07-15), Літвінцова Олена (гр.02-12), Ковальова Інна (гр.07-14), Огурцов Кирило (гр.04-15), Довбиш Марина (гр.02-12). Виступи учнів супроводжувалися презентацією "Як слово наше відгукнеться...".

Практичний психолог Приходько А.Б. відмітила, що з чистоти рідної мови починаються витоки Духовності і Моральності людини, тому збереження чистоти і краси своєї мови є необхідною умовою існування нації та позитивного розвитку соціуму. На жаль, в наш час глобалізації та інтеграції вкорінюється "інвектива" (лайлива мова, лихослів’я), що призводить до відчуження найближчих людей, порушення і спотворення особистісного розвитку, нанесення психотравм, створення негативного життєвого фону, розповсюдження ненависті та агресії. В дослідженнях психологів встановлено, що відсоток нормативної лексики у молоді часто становить 30-40%, все інше - то просторіччя, жаргонізми, вульгаризми, лайливі слова.

Увага підлітків була зосереджена на тому, що застосування лайливої лексики людиною є фактичним визнанням свого психологічного банкрутства, капітуляцією перед ситуацією замість її опанування. Цікавою і корисною була робота 4 груп учнів, в яких підлітки аналізували причини, що спонукають людину до лихослів’я; аналізували почуття та емоції, що відчуває людина, яка лихословить; переживання людини, на адресу якої вживають лайливі слова; наслідки лихослів’я взагалі.

Під час вправи "Внесок кожного" учасники заходу, дорослі і підлітки, розмірковували, з’ясовували та відповідали на питання "Що кожен з нас може зробити, щоб менше було лихослів’я в нашому житті?"

Сьогодні на етапі пошуку і розробки нових моделей розвитку і виховання молодого покоління слід не відмежовуватися від реальних проблем мовної поведінки у сім’ї та соціумі, а спробувати віднайти шляхи поліпшення цієї поведінки. Відомо, що найкраще починати з себе та свого оточення. При цьому дуже важливим і необхідним фактором є змістовність і наповненість життя підлітка, потреба постійного самовдосконалення,  прагнення перевершити самих себе, знаходячи справжні сенси свого життя!