Ми не можемо творити великі справи, а лише малі вчинки – з великою любов’ю. (Мати Тереза)

Я не можу вдосконалити весь світ, зате можу змінювати на краще простір навколо себе в радіусі десяти метрів. (Тамара Ануфрієва)

Ви ж розумієте, шановні друзі, що «десять метрів» - це метафора (авторка цієї статті володіє інсайдерською (тобто – секретною!) інформацією стосовно першоджерела: і спочатку (за два дні напередодні) було сказано про три метри. Але в даному разі крилатий вислів про «первое слово дороже второго» не підходить за замовчуванням). Слушним є те, що КОЖНА людина, якою б пересічною вона не була, може досить суттєво впливати на стан навколишніх речей. І справи колективу Шосткинського ВПУ – яскравий тому доказ.

Невважаючи на дощі УСІ працівники училища долучились до всеукраїнської толоки з благоустрою довкілля. Більше того: скромні дощики стали в нагоді дбайливим рукам (і ногам): по-перше, вологе повітря прибило пилюку, коли учасники толоки вигрібали з усіх закутків училищної території торішнє листя; а волога земля ( і це по-друге) ніжно обгорнула коріння молодих дерев, посаджених на знак пам’яті про толоку і надії на сприятливу весну, яка цього року щось не дуже поспішає під охололі без опалення будинки.

Але ніякий весняний холод не зміг навіть засмутити колектив Шосткинського ВПУ, не те що перешкодити толоці! Працювалось весело й завзято! «Парадом» командувала наша неперевершена двірникиня ГУТНІЧЕНКО Тетяна Михайлівна, стратегічними поставками опікувався наш водій ПОНОМАРЕНКО Віктор. Старші майстри виробничого навчання Віктор КУЦИЙ та Ольга МОСЕНЦЕВА, заступники директора Ірина БУРИК, Наталія СКОМОРОХА та Наталія МИГУН, завгосп Світлана ВЕЛИКОКОНЬ, «не жаліючи живота свого», очолили підпорядковані відділи і працювали на совість. Народ у складі майстрів, викладачів і господарчої частини орудував граблями, лопатами й тачками/носилками/постілками з усіх сил! Директор училища Олександр ГУРБА, яко мудрий керівник, нікому не заважав.

…Ну, десять-не десять метрів, а всю училищну територію за три дні колектив довів до ума, А це – на хвилиночку – чистої землі все-таки ледь не три гектари! Всюди чисто виметено, молоді деревця посаджені, политі. Трава виглянула з-під землі сміливіше, тюльпани-нарциси весело розправили на клумбі свої листочки, а соловейко з сусідніх інтернатівських тополь уже передав привіт і сказав, що цього вечора тьохкатиме завзятіше, щоб весна проснулася як слід і з теплом не барилась.

Колектив Шосткинського ВПУ з толокою впорався на славу, бо ми всі любимо своє училище і зичимо щастя та злагоди нашим найближчим сусідам. І ми дуже надіємось, що молодь (і не молодь) з навколишніх будинків буде берегти результати нашої праці, особливо деревця, які вибирались, викопувались і висаджувались особливо дбайливо. Ми робимо все для того, щоб люди, прямуючи до своїх квартир або просто у своїх справах, ішли повз училище не під палючим сонцем, а по холодку, під заспокійливий шелест красивого міні-скверу, який може невдовзі вирости із саджанців. Прибираючи свою територію, ми старались також і для вас, шановні жителі Шостки! Шануючи красу довкілля, ви шануєте себе.

Колектив Шосткинського ВПУ радо підтримує відродження кращих українських традицій і сподівається на продовження достойних справ.

Тамара Ануфрієва, прес-центр