Понеділок, 19.08.2019, 08:41


ЦЕНТР КАР'ЄРИ          АБІТУРІЄНТАМ          УЧНЯМ І БАТЬКАМ          ВИПУСКНИКАМ          НОВИНИ САЙТУ
Пошук
Календар
«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Головна » 2019 » Травень » 27 » ХТО, ЯК НЕ МИ!
09:37
ХТО, ЯК НЕ МИ!

Шосткинське вище професійне училище пишається своїми випускниками, які, з початком військових дій на Донбасі, стали на захист власної держави. Ці молоді хлопці і дівчата сьогодні кожного дня дивляться в очі смерті, відстоюючи наш з вами спокій. Саме вони -  вірні сини і доньки з гарячими серцями і незламною волею, зможуть здолати ворога і повернути  нашій країні такий довгоочікуваний мир.

22 травня на урок Мужності завітав до рідного училища випускник 2011 року, нині військовий, учасник ООС Білоусов Андрій.

Андрій з перших днів навчання в училищі вирізнявся з поміж своїх однолітків надзвичайною енергійністю, кмітливістю, позитивним ставленням до життя. Все, що відбувалося навколо нього, не могло залишити його байдужим. Андрій легко влився в учнівський колектив, завжди брав активну участь в різних позакласних заходах та професійних конкурсах, часто виступав на сцені, захищав честь училища на рівні міста.

Той факт, що Андрій добровільно став до лав Збройних сил України,  зовсім не здивував усіх тих, хто його знає, адже саме такі чесні, мужні та відважні хлопці і чоловіки мають боронити нашу Батьківщину.

З перших уст:

«Після навчання в училищі пішов до лав Збройних сил України, у листопаді 2012 демобілізувався. Погостювавши трохи вдома, поїхав підкорювати столицю. В Києві працював за фахом, мав непогані заробітки, бо любив свою професію.

Пізніше виявилося, що батьки приховували від мене  повістки про мобілізацію. В кінці 2016 року я повернувся додому і добровільно пішов до військкомату. У грудні 2016 я підписав контракт.

Після проходження навчання в м. Десна мене і ще 20 таких як я  армійців відправили на посилення 72 окремої механізованої бригади. 2 лютого я потрапив до Авдіївки на промзону. Там ми копали нову позицію, а потім нас перевели на позицію «Орел», де на той момент проходили бурхливі військові дії і де загинуло чимало людей.

Скажу відверто, спочатку було дійсно страшно. Але довелося зібрати докупи свою волю і мужність, і захищати свою землю.

Танки, міномети, великокаліберні кулемети…Що відбувалося там, в зоні АТО -  складно описати словами, особливо ті емоції та переживання, коли доводилося втрачати своїх побратимів в бою.

Коли поверталися на ротацію додому, нас зустрічали як справжніх  героїв. Це було дійсно приємно.

Через півроку  знову потрапив до зони ООС на Світлодарську дугу. Часом було дуже важко, але вже не так, як в Авдіївці.

На даний момент знаходжусь у Львові на навчаннях. У липні чекаємо знову на вихід до зони ООС... А ще більше чекаємо на закінчення війни…

Вірю, незабаром в Україні настане мир!»

Приємно зазначити, що наразі Андрій вже є командир відділення - командир бойової машини БМП, має звання молодшого сержанта.

…Це був незвичайний урок. Хотілося породинному тепло зустріти гостя і за чашечкою кави поставити йому такі болючі для всіх нас запитання… Андрій вразив присутніх своєю витримкою, мужністю, досвідом. Серце наповнювалося відчуттям гордості за нашого воїна-захисника.

Побажаємо Андрієві легкої служби і янгола-охоронця!

І нехай вже нарешті в нашій країні запанує мир!

Переглядів: 147 | Додав: ShchNV