24 листопада 2016 року, згідно з програмою смачного фестивалю, розпочався найвідповідальніший етап змагання на кращого вареникознавця-вареникороба та варениколюба. До «бою» за найкращі вареники стали чотири команди дорослих. Нагадую, що це – колоритні «Дві куми» з Богданівки і три команди з Шостки: «Оптимісти» (вірніше – дві непереборні оптимістки, бо у складі команди представниці тендітної статі, які на все життя обрали для себе «ніжні» такі професії – електрогазозварника та електромонтажника),  «Солохи» та «Varenyky Ukrainian School» (остання команда, до речі, може навіть похвастатись учасником сильної половини людства – одним-однісіньким, зате молодим, симпатичним і перспективним). Усі – педагоги, а це значить, що всі – універсальні «солдати», яких можна ставити на будь-яку «передову»: вони тобі «і швець, і жнець, і на дуді ігрець».

Відразу ж відчулося, що команди готувались наполегливо й серйозно. Учасники, усі при вишиванках і в спецодязі, відразу обклались борошном, макітрами-макогонами, всякими смаколиками, так що неабияк зацікавили навіть досвідченого вовка кулінарної справи Віктора Васильовича Тукала, який очолює поважне журі.

Може, в душі учасники і хвилювалися, але зовні нічого такого не помічалось.

Лукаво посміхався голова журі, але розкривати результати кожного етапу конкурсу – отак, щоб відразу – відмовився категорично. Інтрига, будь вона неладна!.. Сказав, що 14 грудня про все дізнаємось. Ага, 14-го!.. А до того, що, на кавовій гущі ворожити та слинками давитись?! Воно ж пахне! На все училище пахне!! Такі шикарні вареники аж до фіналу снитися будуть!..

Поки вареники місилися-начинялися, то спостерігачі ще якось трималися (процес знімався на професійні камери місцевого телебачення та любительські фотоапарати колег), але коли конкурсанти почали виходити на «фінішну пряму», то майстерню наповнили такі неповторні аромати… А час був уже даааааалеко післяобідній… Одним словом, «тримайте мене семеро», бо захотілося забути про всі на світі дієти!

…Як цю смакоту і красу буде оцінювати журі, я не знаю… Важко йому буде… Журюся я за наше журі… А ще – радуюсь, бо зайвий раз переконалась: наш народ може все: і любити, і ворога бити, і шикарні вареники ліпити!

Методист Шосткинського ВПУ
Т. Ануфрієва

Фотозвіт напівфіналу конкурса