ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ
Життя часом випробовує людину багатьма речами: посилений карантин, труднощі у вирішенні проблем, відмова від можливостей, порушення звичного ритму життя, суперечки, емоційне виснаження…
В сучасному непередбачуваному світі просто необхідно мати фундамент у вигляді сенсу життя.
Людина, у якої є щирий сенс життя, прагне гармонії з собою, прагне бути щасливою, розвивати свою духовність, інтелект, позитивну ментальність, вона відчуває бажання «створювати себе». Вона розуміє, що щастя – не табличка на стіні, не повідомлення в поштовій скриньці: «Вам надійшов переказ. Ви щасливі!», а той внутрішній стан, який людина відчуває «за допомогою себе»
Шановні педагоги, учні та батьки! Запрошуємо долучитися до тижня психології, протягом якого на Вас чекають корисні психологічні практикуми та рекомендації, котрі пропонуються з метою гармонізації психологічного здоров’я учасників навчально-виховного процесу, розвитку життєстійкості і здатності до саморегуляції та самовідновлення, що так важливо для всіх нас сьогодні.
«Не можна заперечувати того, що зовнішні обставини супроводжують щастя людини. Однак, головним чином, доля людини знаходиться в її власних руках.»
Ф. Бекон
Ознайомитись з такими життєстверджуючими установками і зробити їх своїми психологічними компетенціями може кожний!
- Всі люди помиляються, ніхто не народився в цьому світі ідеально пристосованою для життя в ньому людиною. Все знати, все уміти, у всьому домагатися успіху, бути в усьому компетентним і розумним – ще жодній людині на планеті не вдалося. Якщо людина буде прагнути завжди досягати «недосяжного максимуму», то вона завжди буде залишатися незадоволеною життям. І якщо людина помиляється – нічого страшного в цьому немає. Потрібно вчитися своєчасно робити висновки зі своїх помилок і намагатися їх не повторювати.
- Не все, за що ти візьмешся, у тебе відразу вийде. Це пов’язано з незнанням людиною об’єктивних законів, які управляють суспільством і світом. Це може бути також пов’язано з невмінням людини на практичному рівні справлятися із завданнями, які перед нею ставить життя. І тому треба ставитися до всіх невдач не як до чергових катастроф, а як до уроків, які треба засвоїти, які треба виконати для того, щоби більш гармонійно вписатися в цей світ. І для того, щоб досягти бажаного, просто треба завзято вчитися.
- Ти гарний, ти маєш право любити себе. Для більшості дорослих людей ця теза зараз у принципі не вимагає доказу. Але дитині, підлітку цю думку треба постійно прищеплювати, для того щоб вона ввійшла в неї на дуже глибокому рівні (у підсвідомість). Тоді дитина, ставши дорослою людиною, буде любити, «приймати себе» незалежно від думки оточуючих людей.
- Ти маєш право бути собою, робити те, що тобі особисто потрібно, і зовсім не зобов язаний подобатися всім. Неможливо подобатися всім. «На чужий роток не накинеш хустку», завжди знайдеться той, хто буде засуджувати. Зрозуміло, що як розумна істота будь-яка людина розуміє, що залежить від інших людей. І її дії не мають заважати іншим людям. Однак важливо пам’ятати, що кожна людина має право діяти так, як вважає за потрібне в своїй «особистій зоні».
- Змінити поведінку інших людей у бажаний бік практично неможливо. Тому, якщо людина вважає, що її благополуччя залежить від інших людей і їх потрібно самому змінювати, аби протистояти їх поганому впливу, то вона досягне саме того, чого побоюється. Треба насамперед дбати про таку важливу для особистості річ, як самоповага (а вона складається з суми самооцінок!), підтримувати свою особистісну силу і стійкість.
- Якщо з тобою трапляються неприємності, то в більшості своїй вони є найближчими або найвіддаленішими наслідками твоїх учинків. Не всі небажані для нас обставини є незалежними від нас. Найчастіше неприємності та лиха, які трапляються з людиною, є результатом її неправильних, неадекватних, невиважених дій. Якщо людина буде ставитися до них таким чином (внутрішній «локус контролю»), то вона, переборовши неприємності, буде зростати й розвиватися. Але якщо ж буде вважати, що ці нещастя нав’язані тільки ззовні (зовнішній «локус контролю») – обставинами або ж людьми – вона назавжди залишиться від них залежною. Пам’ятаймо: чим складніші обставини, тим більше критичне осмислення буде при цьому потрібне. Дуже доречно звернутися за порадою до людей, які здатні допомогти.
- Ти маєш право боятися, страхи потрібні для збереження життя. Тому що ми не все знаємо й не все вміємо, ті чи інші обставини навколишнього світу або ж справи можуть нас лякати, вселяти страх. І це є цілком нормально. Якщо людина, зіштовхуючись із складною ситуацією, збирає інформацію й зі знанням справи береться за її розв’язання, діє так, щоб максимально убезпечити себе від небажаних наслідків, то ймовірність того, що людина впорається, різко зростає. Якщо ж вона відмовиться від необхідної діяльності, то сам страх може стати більш реальною загрозою, ніж те, чого людина побоюється.
- Умій нести відповідальність. Відповідальність – якість, що дуже потрібна, якщо людина хоче жити в суспільстві і тримати кермо свого життя в своїх руках. Слід додати, що здійснення відповідальних кроків не завжди залежить від правильної, «мобілізованої» поведінки людини: це завдання може бути значно ускладнене в разі форс-мажорних обставин, коли контролювати їх людині стає надскладно//неможливо. Щоб зберегти здатність діяти в дуже складних обставинах, потрібен особливий підхід. Важливо пам’ятати, що часто просто необхідною стає стороння допомога, власних ресурсів може бути недостатньо.
- Той набір здатностей, що даний тобі, цілком достатній для досягнення щастя в житті. І не треба прагнути до пошуку над-здатностей і можливостей. Треба намагатися якомога повніше розвивати свій потенціал для того, щоб реалізувати себе в житті. І дуже важливо, щоби розвиток потенціальних можливостей розпочався своєчасно, без значної втрати як самих можливостей, так і дорогоцінного життєвого часу.
Спробуй почати формувати в собі (і навчи близьку тобі людину!) ряд життєстверджуючих установок, які дозволяють не тільки прагнути щастя, але й досягати його. Неодмінно треба цьому навчатися й багато чого обов’язково стане можливим для тебе !! Успіху та оптимізму тобі!
Практичний психолог А.Б. Приходько
|