Позитивним живодайним підсумком карантину для Шосткинського ВПУ став конкурс на кращий рецепт борщу. Сьогодні журі оцінювало чотири з десяти рецептів, які вийшли у фінал. Свою кулінарну майстерність показували учні нашого училища, як нинішні, так і колишні.

Борщ «Бабусин» зварила випускниця 2019 року Юлія ЦІЛИНА. Дівчина була свого часу громадською активісткою, не раз «світилась» у рейтингах рідного училища, а тепер вирішила своєрідним чином іще раз привітати нас родинним рецептом.

Учорашня (у буквальному сенсі цього слова!) учениця групи 09-18 Дарина НОВОСЬОЛОВА на прощання з училищем порадувала журі пісним борщем з квасолею. Витримкою Дарини можна дивуватись і пишатись, адже в непростих умовах несподіваного карантину вона вчора успішно «відстрілялась» на державній кваліфікаційній атестації, а сьогодні – спокійнісінько варила ексклюзивний борщ.

Натомість першокурсниця (ні, пробачте, від сьогодні – уже ДРУГОкурсниця) ШАПОВАЛ Ганна (група 09-19) тааааких двох карасів засмажила, що любо-дорого було навіть дивитись, не те що куштувати! Навчатись Ганні в нашому училищі ще рік (хоча… А молодші спеціалісти зі спеціальності «Харчові технології»? Та щоб отака дівчина – та не скористалася підходящим шансом?! Обов’язково скористається!). Так от, оперативно виправившись, прогнозуємо наступне: навчатись Ганні в нашому училищі ЩЕ  НЕ  ОДИН  РІК, так що сюрпризів від талановитої дівчини ще буде! І рейтинги будуть неймовірні!

Учень групи 04-18 ОХРЕМЕНКО Михайло, продовжувач родинного фанатизму щодо любові до Шосткинського ВПУ, порадував присутніх зеленим борщем зі шпинатом. При чому тут родина, запитаєте ви? А при тому, що старший брат Михайла Олександр навчався протягом 2009-2012 років за професією слюсаря з ремонту автомобілів-електрогазозварника, а двоюрідна сестричка Альона ЖУРБА, яка випустилась 30 червня 2020 року, була однією з найуспішніших учнів нашого закладу. Ціла учнівська династія! Та ще й яка!

Варились борщі непоспіхом, у майже цілковитій тиші, в суто індивідуальному порядку (на спомин і співставлення з вареничним фестивалем, де були і команди більші, і фанатів чималенько, і …. Ну, та хто був свідком ТОГО фестивалю, тому нагадувати зайве, а хто не був – то не проґавте наступної нагоди: запрошуємо!). Куштувались – традиційно, за принципом «хочу добавки!». Авторці цих рядків пригадався її дід, який на такі випадки діставав свою дерев’яну ложку, зовсім просту, не розмальовану, не лаковану, потемнілу від часу й кулінарного досвіду, кольору гречаного-гречаного меду… І неквапливо їв гарячий-прегарячий БОРЩ, бо любив він саме такий, щоб ледь не кипів…А в майстерні виробничого навчання Державного професійно-технічного навчального закладу «Шосткинське вище професійне училище» 1 липня 2020 року, приблизно в обідню пору, коли всі рецепти були достойно презентовані, відчулось раптом, ніби за спинами своїх онуків – та поставали незримо їхні бабусі, які варили свої борщі в печі у легких глиняних горщиках або у важких чавунних чугунках, вправно орудуючи кочергами. А тепер спостерігали духовним поглядом: чи варті їхні нащадки зватися українцями, чи зберегли священне вміння варити святу українську страву – БОРЩ? Адже немає тепер по містах ні печі, ні полін тріскучих, а ні кочерги з довгим держаком, відполірованим ніжними й сильними жіночими долонями…

Так, час минає, технології летять уперед і вгору, але в молодшого покоління хист до борщу залишається!

Заключний раунд борщового фіналу чекає нас 3 липня, у п’ятницю. Сподіваємось на нові старовинні рецепти! Смачного! Готуймо свої Великі Ложки!

Тамара АНУФРІЄВА, прес-центр