14 березня 2016 року відбулось планове засідання педагогічної ради училища, посвячене результатам  підготовки кваліфікованих робітників. На цей раз – мулярів та електрозварників ручного зварювання.

Хоча за правилами розглядається п’ятирічний період навчально-виробничого процесу, але  педагоги, особливо майстри виробничого навчання, часто торкаються і більш віддаленої ретроспективи.

Професія «муляр, електрозварник ручного зварювання» завжди існувала  в нашому училищі, а з 1991 року підготовка здійснюється безперервно. За цей час випущено близько 20 навчальних груп, а це – 500 спеціалістів, з яких понад 60 юнаків – володарі  дипломів кваліфікованого робітника з відзнакою. Три групи свого часу навчав Жук Іван Васильович (професійний рівень: 12 тарифний розряд і педагогічне звання «майстер виробничого навчання ІІ категорії»); інші навчальні групи вели й ведуть наші славетні майстри 12 тарифних розрядів, «майстри виробничого навчання ІІ категорії»: Горшечнікова Світлана Миколаївна (випустила 3 групи), Лазарищак Марія Ярославівна (4 групи), Литвякова Ніна Петрівна (9 груп).

Більше 100 мулярів та електрозварників з числа дорослого населення було підготовлено за програмами курсової підготовки, яка здійснюється в училищі з 1991 року.

Майстри виробничого навчання завжди переживали за долі своїх учнів, тому до цього часу тримають зв’язок з колишніми вихованцями,  радіють їхнім успішним долям. Так, більшість випускників зв’язали своє життя з будівельною справою, в основному – у великих промислових містах. Вони радіють тому, що свого обрали підходящу професію і тепер мають змогу забезпечувати собі достойне життя. Деякі, тепер уже цілком солідні чоловіки, стали гарними професіоналами, непогано заробляють, купують собі квартири, будують котеджі. Це – Чаус Андрій (група № 69, 1994 рік випуску), Ляшенко Андрій і Лях Микола (група № 55, 2004р.), Рибалко Денис (гр. № 95, 2008р.), Боровець Андрій (гр. № 15, 2007р.), Боровець Олексій, Гончаров Сергій, Денисюк Іван (гр. № 15-10, 2013р., 2014р.).

Особливо приємно згадати, той факт, що Денисюк І., з багатодітної родини, став надією та опорою для своєї мами, якій довелось виховувати дітей самотужки. Ваня уже в училищі показав себе гарним спеціалістом, придбав собі зварювальний апарат, завжди успішно проходив виробничу практику в рідному селі (в Чернігівській області). Після навчання СВ «Відродження» запросило хлопця працювати бригадиром ремонтної ланки. Логічним результатом сумлінного навчання Денисюка І. стало присудження персональної стипендії голови Сумської ОДА. Зараз наш випускник служить у лавах ЗСУ.

Учень гр. № 15 Безгін Юрій гарно працював на заводі «Імпульс». Сьогодні він захищає честь нашої Батьківщини на одному із блок-постів АТО. Цей список можна продовжувати і продовжувати…

Дехто з наших випускників продовжує навчання у ВНЗ. І цей факт жирнючою лінією перекреслює думку про те, що училище – глухий кут у долі. УЧИЛИЩЕ – ЦЕ ШАНС ДЛЯ ПРАЦЬОВИТИХ УЧНІВ І ЇХ МУДРИХ БАТЬКІВ!!! Так, вищу освіту отримали й отримують: Філенков Віктор (гр. № 79, 1995 рік випуску), Гриценко Олександр (№ 29, 2001 р.), брати Дмитро та Андрій Лисенки (гр. 15, 2013, 2014 р.р.).

Знайшли себе в інших галузях такі випускники: Прачик Роман (гр. 79, 1995р.; художник-декоратор кіно й рекламного бізнесу; Росія); Графов Вадим (гр. 69, 1994р.), Соколик Владислав (гр. 15-10, 2014р.) – служба в поліції України; Галич Артем (гр. 15, 2007р.), Шестопал Олександр (гр. 03, 1998р.) – військові (Нацгвардія України  та прикордонні війська відповідно); Костюк Олександр (гр. 03) – заробивши кошти у Росії, відкрив свій бізнес (спортивний клуб «Амазонка»), балотувався в депутати місцевої ради від партії «Наш край»; Матехін Олег (гр. 79, 1995р.) має власний бізнес в Ізраїлі. Усі ці хлопці колись починали свій самостійний шлях у нас, у майстернях мулярів, електрозварників.

До речі, цим професіям часто навчаються родинними династіями. Старші брати приводили молодших, а племінники чи діти приходять за порадою старшого покоління. Педагогічний колектив з теплотою згадує братів Корнющенків – Володимира й Миколу; Андрія і Дмитра Лисенків; Андрія та Олексія Боровців; Соколиків – Дмитра та Владислава і багатьох інших.

Під час  практики муляри та електрозварники завжди перевиконують план виробничої діяльності. Кожного року училище отримує подяки від підприємств за сумлінну роботу наших вихованців (завод «Імпульс», ТОВ «Плюс-ЛТД», ТОВ «Дизайн», інститут НІХП, ТОВ «Фармхім», санаторії АР Крим (до 2013 року), ООО «Волна» та ін.).

Хлопці-муляри постійно задіяні в ремонтних роботах, беруть активну участь у міських заходах, отримуючи призові місця, займаються профорієнтаційною роботою.

Ніна Петрівна Литвякова, майстер в/н групи 04-13, зауважує: «Зі стін нашого навчального закладу все-таки виходять непогані громадяни нашої країни. Гарні спеціалісти і порядні люди. За ми  маємо дякувати перш за все батьків, хоча й наша доля у цьому теж значна. Майстер, крім виробничого навчання, повинен навчати любові до всього, що оточує молоду людину. До нас приходять різні діти, а ми повинні показати їм, що поради від дорослих можуть мати дружній зміст. Це дуже важливо – навчити «колючого» підлітка поважати себе, вірити у свої сили. Ми, дорослі, повинні  підтримувати гідність учня, виховувати сумлінність, гордість за свою професію, патріотизм».

В сучасних не дуже благополучних економічних умовах професія муляра вирізняється тим, що не потребує великих капіталовкладень під час навчання, дає змогу працювати у великих містах, на перспективних об’єктах, а професія електрозварника хоч і дорожча за собівартістю, зате теж дає гарні перспективи працевлаштування.

Головне у цій справі – вчасно подбати про власну майстерність, і потім майстерність подбає про ваше гідне місце в суспільстві.

Майстер виробничого навчання
Литвякова Н.П.

Методист Шосткинського ВПУ
Ануфрієва Т.М.